ЗУПИНИ РУДОГО!

Іспанський, польський, лузітанський, червоний, придорожний слимак, слимак-канібал, слимак вбивця – все це про головного шкідника Європи, визначальними рисами якого є прожорливість і всеядність та висока плодовитість. На даний момент цей вид поширений на території Великої Британії, Австрії, Швеції, Норвегії, Данії, Швейцарії, Франції, Німеччини, Болгарії, Польщі, Фінляндії, Чехії, Бельгії, Хорватії, Ірландії, Ісландії, Сербії, Словаччини, Естонії, Литви, Латвії, Угорщини, Румунії, Росії та України. Окрім цього у 1998 році був виявлений на території США.

Масштаби поширення слимаків настільки великі, що з 27 липня 2020 року Facebook-спільнота UkrBIN розпочала збір інформації про поширення цього виду в Україні й виступила з ініціативою #Зупини Рудого

Слимак іспанський — (Arion lusitanicus Mabille, 1868 або Arion vulgaris Moquin-Tandon, 1855) — слимак роду Arion родини Arionidae, групи легеневих, класу черевоногих наземних молюсків. Інвазивний вид, що з середини 20 століття поширився майже по всій Європі. Вперше був описаний французьким біологом Альфредом Мокен Тандоном в 1855 році.

Походження виду точно невідомо – різні джерела називають його батьківщиною північ Іспанії, захід Франції, північ Англії.

Іспанський слимак включений до списку 100 найбільш небезпечних інвазивних видів Європи. Список створений і обновлюється Бельгійським інститутом досліджень природи і лісу (Research Institute for Nature and Forest) і Британським центром екології і гідрології (Centre for Ecology and Hydrology).

По території Європи іспанський слимак почав розселятися в другій половині ХХ сторіччя, блискавично захоплюючи нові території. В 1993 році слимака виявили на південному сході Польщі, неподалік з кордоном з Львівською областю, а в 2007 році його вперше зареєстрували і визначили вчені неподалік Львова, хоча фіксували на території країни значно раніше, ще в кінці ХХ сторіччя. На даний час слимака виявляють в багатьох областях України – масово на заході, а також в Києві, Харкові, Донецьку, Вінниці.

ЯК ВПІЗНАТИ ІСПАНСЬКОГО СЛИМАКА

Впізнають його за великим розміром 7-11, і навіть до 20 см. Залежно від місця проживання, забарвлення слимака може бути від яскраво-оранжевого, червоного, з більш темною головою і ріжками, до сіро-бурого, кремового, інколи плямистого, переважаючими є рудий (оранжевий) і коричневий. У дорослих слимаків верхня частина тіла одноколірна, у молодих по краям проходять темні смуги.

При різкому скороченні тіла молюски приймають форму напівсфери.

ГОЛОВНІ РИСИ ІСПАНСЬКОГО СЛИЗНЯКА – ПЛОДОВИТІСТЬ І ПРОЖЕРЛИВІСТЬ

Іспанські слимаки, як і всі легеневі молюски, є гермафродитами, тому дуже часто відбувається самозапліднення. За літо кожний слимак може відкласти до 500 білих, напівпрозорих яєць діаметром 1-2 мм, з яких приблизно через місяць вилуплюються маленькі слимаки. Потомство досягає статевої зрілості через 1,5-2 місяці після вилуплення. Незабаром після відкладання яєць майже всі дорослі особини гинуть, а молоді перезимують і будуть шкодити в наступному році.

ЩЕ ОДНА ПРОБЛЕМА ІСПАНСЬКОГО СЛИМАКА – ЙОГО ПРОЖЕРЛИВІСТЬ

Удень ці молюски ховаються під грудками землі, між листям капусти тощо. А після заходу сонця виповзають зі схованок та накидаються на городину. Молюск практично всеїдний. Він харчується рослинами (зелень, листя, фрукти, овочі), грибами, падаллю, екскрементами, дощовими черв’яками, може поїдати собі подібних, добирається до пташиних гнізд і поїдає або травмує пташенят. Дикорослі рослини йому менш цікаві. Слимаки псують як підземну, так і надземну частину рослин: суниці, огірки, помідори, перець, картоплю та інші овочеві культури і плодові дерева. Встановлено, що слимаки пошкоджують близько 150 видів і різновидів культурних рослин.

Нашестя іспанського слимака небезпечне і для людини. В силу харчової нерозбірливості він стає переносником різних інфекцій, в тому числі кишкова паличка, а також гельмінтів і нематод. Існують дані, що худоба, поїдаючи на випасі рослини, забруднені слизом цього молюска, може заразитися ботулізмом.

ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ – ЯК БОРОТИСЯ З ІСПАНСЬКИМ СЛИМАКОМ?

Спочатку потрібно виявити шкідника. Вдень він ховається в вологих місцях, під різними предметами, кучами сміття і бур`яну. Харчується з 9 вечора до 2 годин ночі і знову ховається. Там, де слимак масово розмножився, шукати його вже не потрібно, його візітівкою буде знищений урожай.

В Інтернеті і інших засобах інформації наводиться багато порад, як боротися з іспанським слимаком, проте, практика показує що всі вони малоефективні. Найбільш популярні препарати, що містять фосфат заліза, які характеризують, як нешкідливі засоби для біоти. Проте, вони знищують не лише іспанського, а й інші, нешкідливі види слимаків. Це стосується будь-яких молюскоцидів. Вони прямим чином впливають на локальне біорізноманіття, птахів, тварин, що живляться молюсками.

Головна роль в стримуванні розмноження будь-якого шкідника належить його природним ворогам. По відношенню до іспанського слимака дані стосовно його природних ворогів суперечливі.

Більшість авторів вказують, що головний шкідник Європи не має природних ворогів, тому безперешкодно розмножується.

Інші дослідники називають невеликий перелік ворогів слизняка — хижі павуки, багатоніжки, туруни та жуки-стафіліні (хижаки). Можна побачити інформацію, що слизняків знищують жаби, вужі та ящірки, а з ссавців їх особливо полюбляють їжаки. Охоче їдять слимаків голодні кури і качки. Очевидно, мають рацію ті, що вважають, що перелічені хижака поїдають не дорослих особин, а їх яйця і молоде покоління.

Збір і механічне знищення визнаний європейськими вченими одним з самих ефективних методів боротьби з іспанськими слимаками. Причому, робити це потрібно регулярно протягом всього вегетаційного сезону, особливо після дощу, приділяючи особливу увагу вологим і затіненим місцям, чи ділянкам, де ростуть привабливі для слимаків рослини.

УВАГА! Збирати слимаків потрібно в рукавичках, щоб уникнути зараження інфекціями, які вони переносять. Слимаків збирають у відро з солоною водою, де вони швидко гинуть.

Непоганий результат дають різноманітні приманки. Слимаки, і не тільки іспанські, дуже люблять кукурудзяне борошно, проте, вони не мають ферменту, який би його перетравлював. Наївшись без міри, вони гинуть. Щоб ще облегшити собі задачу, борошно можна насипати на плівку, щоб потім легко зібрати і знищити. Так же успішно можна закопувати в землю ємкості і наполовину заповнювати їх квасом, пивом, компотом, що почав бродити. Вранці залишиться прибрати масу мертвих слимаків.

До механічних способів конторою чисельності шкідника відноситься обсипання ділянок по периметру абразивними матеріалами, утворення захисної полоси. Для її виготовлення беруть шорсткі або гострі матеріали, по яким молюскам дуже важко повзати – подрібнена горіхова або яєчна скорлупа, гашене вапно, деревний попіл, подрібнена солома, стружки, висушена кавова гуща, гірчичний порошок, суперфосфат. Краще робити кілька полос з віддалю 15-20 см між ними. Таким чином можна захищати окремі рослини, або їх групи.

Окремо зупинимося на гірчичному порошку – він з успіхом замінить десятки хімічних препаратів, разом з тим він ефективний, доступний, екологічний, безпечний для людей і тварин. Гірчичним порошком опудрюють міжряддя, верхній шар мульчі. Гірчиця обпікає ніжну шкіру слимаків. Підсилить ефект гострий перець і деревний попіл, все в пропорціях 1:1:1.

В останній час почали використовувати мідні бар`єри. При контакті черевця з міддю відбувається хімічна реакція, яка руйнує слиз. Навколо окремих цінних рослин, ділянок роблять бар`єр з мідної проволоки, самоклеючої мідної стрічки.

АГРОТЕХНІЧНІ МЕТОДИ ДЛЯ БОРОТЬБИ ЗІ СЛИМАКАМИ

Слимаки чутливі до пересихання, тому вони ховаються в вологих місцях. Необхідно регулярно знищувати бур`яни, і не лише на своїх грядках, а й навколо них, викошувати траву, не загущувати посіви, збільшувати ширину міжрядь, часто рихлити поверхневий шар ґрунту. Рекомендується передзимова перекопка грунту, щоб максимальна кількість яєць і молодих особин замезла.

В засобах інформації пропонуються хімічні засоби боротьби. Серед них є як і нешкідливі для біоти на основі заліза – Феррамол, УліЦид. Проте, таких препаратів, враховуючи розміри іспанських слизняків, потрібно дуже багато.

Доступний широкий вибір токсичних для людини і теплокровних організмів препаратів – Гроза, СтопУліт, Хижак. Якщо вже виникла необхідність використати такі препарати, їх потрібно розміщати під тією ж плівкою, в пастках і обов`язково прибирати слимаків, щоб ними не отруїлися ваші помічники – їжаки, ящірки, птахи.

І, саме головне, боротися з слимаками поодинці – марна справа. Вони успішно наповзуть з сусідніх ділянок. Боротьба повинна бути колективною і комплексною.

ГОЛОВНЕ В БОРОТЬБІ НЕ НАШКОДИТИ ІНШИМ ВИДАМ!

Знищувати варто лише іспанського слимака, не приносячи шкоди іншим. Зокрема, в багатьох регіонах Європи мешкає червонокнижний вид чорно-синій слимак (Limax cinereoniger), нешкідливий для біоти вид.

До червонокнижних відноситься і синій карпатський слимак – синюк карпатський (Bielzia coerulans), великий наземний молюск до 10-14 см завдовжки, ендемік Карпат, раціон яких складають лишайники, гриби, суниці. Тіло слимака буває синього, малахітово-зеленого або фіолетово-чорного кольору.

Іспанського слимака легко сплутати з місцевих видом – слимаком придорожним червоним  (Arion rufus). Не дивлячись на назву, може мати саме різне забарвлення – зустрічаються екземпляри чорного, сірого, коричневого, червоного і оранжевого кольорів.

Розрізняють ці види фахівці за будовою статевої системи. Живе в лісах, полях, а також в садах, поближче до людини. Їх раціон складають частіше дикорослі рослини.

Червоні слимаки масово витісняються із своїх місць існування інвазивним видом – іспанським слимаком, який є сільськогосподарським шкідником. За схожу зовнішність червоного слимака масово знищують. Наряду зі скороченням місць проживання це привело до катастрофічного зменшення кількості червоних слимаків і занесенню їх в Міжнародну Червону книгу. Зараз їх можна зустріти лише в лісах і на вологих луках.

center

 Arion rufus

Враховуючи величезну небезпеку, яку несе іспанський слимак, Фейсбук спільнота UkrBIN  (Українська Національна мережа інформації з біорізноманіття (УкрБін) розпочала збір інформації про поширення цього виду в Україні й виступила з ініціативою #Зупини Рудого. UkrBIN – це єдина в Україні платформа для накопичення та обміну даними з біорізноманіття у режимі вільного доступу.

ВИ МОЖЕТЕ ДОПОМОГТИ!

ДОДАЙТЕ, БУДЬ ЛАСКА, СПОСТЕРЕЖЕННЯ У БАЗУ ДАНИХ, ДОПОМОЖІТЬ ЗРОБИТИ ПРОГНОЗ СПАЛАХІВ У МАЙБУТНЬОМУ БІЛЬШ ТОЧНИМ

Зайдіть на сторінку слимака запосиланнямhttps://ukrbin.com/index.php?id=340092 та натисніть кнопку Завантажити (показано червоним). Але спершу пройдіть реєстрацію та авторизуйтесь.

ТАКОЖ СПІЛЬНОТА ВИПУСТИЛА ПАМ’ЯТКУ ЯКА ДОПОМОЖЕ ВАМ НАЛАГОТИТИ АЛГОРИТМ БОРОТЬБИ ПРОТИ ШКІДНИКА

І ПАМЯТАЙТЕ, ЗДОЛАТИ ШКІДНИКА МИ МОЖЕМО ТІЛЬКИ ЯКЩО БУДЕМО ДІЯТИ РАЗОМ!