ВЕЛИКА ГАЛЯВИНА ПАРКУ «ОЛЕКСАНДРІЯ» НАН УКРАЇНИ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ І ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ

Надзвичайно важливим компонентом паркового фітоценозу є трав’янистий покрив. У дендропарку «Олександрія» він характеризується великою різноманітністю. Поляни, в наш час їх сім, займають в дендропарку близько 30% від всієї території і відіграють значну роль в ландшафтній структурі парку.

Однією з найбільш мальовничих територій парку, яка заслуговує на особливу увагу, є ВЕЛИКА ГАЛЯВИНА (понад 9 га). Спочатку, за планом 1858 року вона була частиною предпартерної палацової території. Архітектор організував підходи до Великій галявині таким чином, що всі інші прилеглі ділянки, при їх достатній змістовності і привабливості сприймаються як другорядні, з меншим психологічним навантаженням і художнім пафосом.

Автор початкового проекту, будучи послідовником відомого англійського паркобудівника Х. Рептона, трактував Велику галявину як луг з рідко розміщеними групами дерев і чагарників. До наших днів збереглися невеликі групи Ялини звичайної (Рiсеa аbies (L.) Karst.) в парку з 1790 р., Сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в парку з 1787 р. і Берези повислої (Betula pendula Roth.) місцевий вид, а також солітерні посадки вікових дерев Модрини сибирської (Larix sibirica Ledeb.) в парку з 1860 р. і Модрини європейської (L. decidua Mill.) в парку з 1850 р, Сосни чорної (Pinus strobus L.) в парку з 1796 р., Гіркокаштану звичайного (Aesculus hippocastanum L.) в парку з 1846 р., Ліріодендрон тюльпанний (Liriodendron tulipifera L.) в парку з 1850 р., Гледичія триколючкова (Gleditsia triacanthos L.) в парку з 1900 р.

Територія, яку займає Велика галявина має легкий нахил з півночі на південь. У нижній частині Великої галявини багато підземних джерел, які наближаються до поверхні. Тому водний режим верхньої і нижньої частин галявини сильно відрізняється. Це відбивається і на видовий склад трав’яного покриву, у верхній частині галявини переважають злакові трави, в нижній — вологолюбні види.

Сучасний флористичний склад трав’яного покриву Великої галявини налічує 149 видів, що відносяться до 101 родів з 36 родин. Клас Хвощевидні (Equisetopsida) представлений одним видом. Класс Однодольні (Liliopsida) представлений 4 родинами: Cyperaceae – 7 видів из 3 родів; Hyacianthacaea – 2 види з 2 родів; Juncaceae – 2 види з 2 родів. Найбільшою кількістю видів в травостої представлено сімейство Poaceae – 25 видів з 15 родів, а за сумарною величиною зеленої маси злакові становлять близько 70% травостою. Серед них види місцевої флори і натуралізовані центрально-європейські види злаків (Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl, Trisetum flavescens (L.) Beauv., Bromopsis inermis (Huds.) Fourr. и др.). У травостої преважають Trisetum flavescens (13-15% від загальної кількості), Dactylis glomerata L. (10-14), Bromopsis inermis (10-11), Arrhenatherum elatius (8-10), Festuca rubra L. (3-5), Festuca pratensis Huds. (2-3), Anthoxanthum odoratum L. (2-3), Poa pratensis L. (2-3), Agrostis gigantea Roth (1-2). Названі види злаків складають головний аспект трав’яного покриву Великої галявини.

Клас Дводольні (Magnoliopsida) представлено 31 родиною. По одному виду представлені родини Amaranthaceae, Campanulaceae, Clusiaceae, Convolvulaceae, Cuscutaceae, Euphorbiaceae, Fumariaceae, Oxalidaceae, Portulacaceae, Solanaceae і Urticaceae. Apiaceae – 5 видів з 5 родів; Boraginaceae – 6 видів з 4 родів; Brassiсaceae – 7 видів із 7 родів; Caryophyllaceae – 5 видів з 3 родів; Chenopodiaceae – 3 види з 2 родів; Geraniaceae – 2 видів з 1 роду; Lamiaceae – 6 видів з 6 родів; Malvaceae – 2 види з 2 родів; Papaveraceae – 2 види з 2 родів; Plantagіnaceae – 3 види з 1 роду; Primulaceae – 2 види з 2 родів; Ranunculaceae – 6 видів з 2 родів; Rosaceae – 5 видів з 5 родів; Rubiaceae – 3 види з 1 роду; Scrophulariaceae – 4 види з 2 родів; Violaceae – 2 види з 1 роду. Найбільшим різноманіттям видів представлені 3 сімейства: Astеraceae – 16 видів з 14 родів; Fabaceae – 12 видів з 5 родів і Polygonaceae – 8 видів з 2 родів. Із різнотрав’я на поляні переважають Salvia pratensis L. (2-4 % від загальної кількості), Taraxacum officinale Weber ex Wiggers (2-3 %), Achillea submillefolium Klok. et Krytzka (2-3 %), Trifolium pratense L. (2-3 %), Trifolium repens L. (2-3 %), Geranium pratense L. (2-3 %), Centaurea jacea L. (2-3 %), Medicago lupulina L. (1-2 %), Convolvulus arvensis L. (1-2 %), Centaurea scabiosa L. (1-2 %), Leucanthemum vulgare Lam. (1,5-2 %), Pimpinella saxifraga L. (1,5-2 %), Ranunculus polyanthemus L. (1-1,5 %), Ajuga genevensis L. (1-1,5 %), Heracleum sibiricum L. (1-1,5 %), Thymus marschallianus Willd. (1-1,5 %), Plantago lanceolata L. (0,5-1 %), Coronilla varia L. (0,5-1 %), Fragaria vesca L. (0,5-1 %), Viola odorata L. (0,6 %), Agrimonia eupatoria L. (0,5 %).

За останні роки трав’янистий покрив великої галявини змінився, що пов’язано також із збільшенням антропогенного навантаження (значно збільшилось кількість відвідувачів парку, що бажають відпочити на галявині і не переймаються наслідками свого вчинку). Випали з травостою Ononis arvensis L., Veronica аustriaca L., Coronaria flos-cuculi (L.) A. Br., Lapрula squarrosa (Retz.) Dumort. та ін. Значно збільшилася частка зернових культур в травостої. Збільшилася кількість Salvia pratensis L, Centaurea jacea L. і C. scabiosa L., Heracleum sibirіcum L., Pimpinella saxifragа L., Taraxacum officinale F.H. Wigg. та ін. На сучасному етапі на Великій галявині домінують види з 4 родин: Astеraceae, Fabaceae, Poaceae и Polygonaceae.

ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ УНІКАЛЬНОСТІ ВЕЛИКОЇ ГАЛЯВИНИ, ВИДОВОГО СКЛАДУ РОСЛИН, ДОДАННЯ ТРАВОСТОЮ ВИРАЖЕНОЮ ВИСОКОХУДОЖНЬОЇ ДЕКОРАТИВНОСТІ, ЯКА ВІДРІЗНЯЛА ЙОГО В МИНУЛОМУ, КОЖЕН ДЕНЬ ПРАЦЮЮТЬ ПРАЦІВНИКИ ПАРКУ. АЛЕ БЕЗ ДОПОМОГТИ МЕШКАНЦІВ МІСТА ТА ГОСТЕЙ ПАРКУ ВОНИ НЕ ВПОРАЮТЬСЯ. ВІД ВАС, КОГО РОБІТНИКИ ПАРКУ ЗАВЖДИ РАДИ БАЧИТИ, ВИМАГАЄТЬСЯ ЗОВСІМ МАЛО. ПРОСТО ТРЕБА ДОТРИМУВАТИСЯ ПРАВИЛ ВІДВІДУВАННЯ ПАРКУ: НЕ ЗРИВАТИ КВІТИ, ХОДИТИ ТІЛЬКИ ПО ОБЛАШТОВАНИМ ДОРІЖКАМ, НЕ ВЛАШТОВУВАТИ ПІКНИКИ ТА МІСЦЯ ДЛЯ ВІДПОЧИНКУ З КОВДРАМИ НА ВЕЛИКІЙ ГАЛЯВИНІ, ДЛЯ СПОРТИВНИХ ІГОР В МІСЦІ Є СПЕЦІАЛЬНІ ОБЛАШТОВАНІ МІСЦЯ, НЕ ЗАЇЗЖАТИ НА ВЕЛИКУ ГАЛЯВИНУ З КОЛИСКАМИ ТА НА ВЕЛОМАШИНАХ.

ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО КОЛИ ВИ РОЗТАШОВУЄТЕСЯ НА ТРАВІ АБО ПІД ДЕРЕВАМИ, ВИ УЩІЛЬНЮЄТЕ ҐРУНТ И ТИМ САМЕ ПОРУШУЄТЕ ВОДНИЙ І ПОВІТРЯНИЙ РЕЖИМ.