Дендропарк «Олександрія» є одним із найвизначніших пам’яток садово-паркового мистецтва України XVIII століття. Його природна та історична цінність поєднується з видовим біорізноманіттям. Однією з важливих екосистемних ділянок дендропарку є Мала галявина – простір, що має високу екологічну, естетичну та наукову цінність. На перший погляд – звичайна галявина, проте саме тут формується різноманітна трав’яна екосистема, яка потерпає від витоптування, що призводить до деградації природних угруповань трав’яних рослин, зменшення їхнього флористичного складу і, як наслідок, поширення інвазійних агресивних бур’янів і втрати естетичної привабливості.
Мала галявина розташована в центральні частині дендропарку та оточена різновіковими насадженнями листяних та хвойних видів рослин. Її структура відповідає типовим елементам англійського ландшафтного парку: відкритий простір серед густих насаджень, що створює контраст та естетичну гармонію.
Прикрашає Малу галявину Танцювальний павільйон, який є зразком садово-паркової архітектури кінця XVIII – початку XIX століття і характерним об’єктом для пейзажних парків у стилі романтизму.
Флористичне різноманіття Малої галявини є відображенням як природних – лучних, так і штучно сформованих екосистем дендропарку. Зустрічаються також і лісові види, що обумовлено її розташуванням на межі лісових насаджень та відкритого простору.
В трав’яному покриві переважають представники родини злакових (Poaceae): Alopecurus pratensis L. (китник лучний), Anthoxanthum odoratum L. (пахуча трава звичайна), Dactylis glomerata L. (грястиця збірна), Phleum prаtense L. (тимофіївка лучна), Poa angustifolia L. (тонконіг вузьколистий), Poa pratensis L. (тонконіг лучний), Festuca ovina L. (костриця овеча). Ці види формують щільний дернинний покрив, який ефективно протидіє ерозії ґрунту.
Alopecurus pratensis L. (китник лучний)
Із родини айстрових (Asteraceae) зустрічаються: Achillea millefolium L. (деревій звичайний), Centaurea jacea L. (волошка лучна), Leucanthemum vulgare Lam. (королиця звичайна), які надають галявині виразного декоративного вигляду в період цвітіння.
Leucanthemum vulgare Lam. (королиця звичайна)
Рослини з родини бобових (Fabaceae): Lotus corniculatus L. ssp corniculatus (лядвенець звичайний), Trifolium prаtense L. (конюшина лучна), Vicia sepium L. (горошок плотовий) виконують важливу фіксацію атмосферного азоту та збагачення ґрунту.
Lotus corniculatus L. ssp corniculatus (лядвенець звичайний)
В весняному і літньому аспектах зустрічаються представники і інших родин: Agrimonia eupatoria L. (парило звичайне), Ficaria verna Huds. (пшінка весняна), Filipendula vulgaris Moench (гадючник звичайний), Gagea lutea (L.) Ker.-Gawl. (зірочки жовті), Gagea minima (L.) Ker.-Gawl (зірочки малі), Galium album Mill (підмаренник білий), Galium verum L. (підмаренник справжній), Linaria vulgaris Mill. (льонок звичайний), Pulmonaria officinalis L. (медунка лікарська), Polygonatum multiflorum (L.) Alt. (купена багатоквіткова), Potentilla alba L. (перстач білий), Plantago lanceolata L. (подорожник ланцетолистий), Plantago media L. (подорожник середній), Ranunculus polyanthemos L. (жовтець багатоквітковий), Thalictrum minus L. (рутвиця мала), Viola odorata L. (фіалка духмяна), Veronica chamaedrys L. (вероніка дібровна), Verbascum thapsus L. (дивина ведмежа) та ін. і: Isopyrum thalictoides L. (рівноплідник рутвицелистий) і Silene vulgaris (Moensh.) Garcke (смілка звичайна) мають природоохоронний статус, вони залучені до регіонального списку рідкісних рослин Київської області.
Isopyrum thalictoides L. (рівноплідник рутвицелистий)
Трав’яні угруповання Малої галявини відіграють ключову роль у формуванні стабільного фітоценозу галявини та сприяють збереженню ґрунту від ерозії, підтримують мікроклімат, є джерелом корму та місцем існування для численних видів комах, зокрема запилювачів.
Збереження Малої галявини – це не лише обов’язок працівників дендропарку, а й результат усвідомленої участі кожного відвідувача. Найпростіший, але дієвий крок – утриматися від витоптування трав’яного покриву, яке може спричинити незворотні зміни: порушення ґрунтової структури, поширення інвазійних видів та зниження здатності трав’яних угруповань підтримувати видовий склад рослин.
Юлія ДОРОШЕНКО, провідний інженер
Людмила КАЛАШНІКОВА, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник
Державного дендрологічного парку «Олександрія»НАН України
