Ніна Драган
Кандидат біологічних наук
Завідувачка ЛНПВІР
Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України
САМШИТОВА ВОГНІВКА – ШКІДНИК НЕБЕЗПЕЧНИЙ
Періодично з’являються повідомлення про появу нових, небезпечних чужоземних (інвазійних) організмів, які наносять велику шкоду довкіллю. Однією з таких є самшитова вогнівка (Cydalima perspectalis), вид метеликів родини вогнівок-трав’янок. Цей метелик має привабливу зовнішність та великий розмір (розмах крил до 50 мм); світло-блакитні крила з коричневою каймою мають безліч вузьких сегментів, які нагадують віяло, а їх низ обрамлений бахромою з тонких волосків. Батьківщина шкідника – Східна Азія. До Європи він потрапив з Китаю, вперше метеликів було в Німеччині у 2006 році, потім вони швидко поширилися іншими країнами. В Україні вогнівку вперше зафіксовано у 2014 році в Закарпатті, куди вона потрапила зі Словаччини. Самшитову вогнівку внесено до Списку особливо небезпечних шкідників Європи.
На молодому листі самшиту з тильного боку гусениці відкладають яйця, з яких відроджуються личинки світлого жовто-зеленого кольору. Личинки розвиваються 3-4 тижні, перетворюючись на гусениць 3,5-4 см завдовжки. Забарвлення гусениці темнішає, має чорні та білі бічні смужки, на тілі з’являються характерні темні випуклі крапки. Всі ці ознаки дозволять швидко її впізнати. Саме гусениці наносять величезну шкоду кущам самшиту. Діяльність вогнівки залишає характерні сліди: листя і пагони вкриті тонкою павутиною, шкірками личинок, екскрементами; на гілках і листі велика кількість темно-зелених і жовтувато-зелених гусениць, покритих тонкими волосками; земля навколо вкрита відходами життєдіяльності шкідника (залишками листя та фекаліями зі специфічним запахом).
За рік в Україні розвиваються 2-3 покоління вогнівки. Живлення гусениць триває до перших заморозків. Кущі самшиту втрачають декоративність, руйнується цілісність крони та за відсутності захисту — рослина гине. Головною кормовою рослиною вогнівки є самшит, проте, після його знищення голодні гусениці у своєму природному ареалі пошкоджують й інші рослини: модрину, лавровишню, клени, ясени, мушмулу японську, бруслини японською і крилату, падуб та інші. В умовах свого природного ареалу чисельність вогнівки регулюється за допомогою природних ворогів, тому вона не спричиняє відчутної шкоди, але для Європи, у тому числі й України, самшитова вогнівка інвазійний вид для якого характерна відсутність природних ворогів, а ще личинки в процесі живлення накопичують отруйні алкалоїди самшиту, тому таких гусениць не з’їдають птахи.
Самшитову вогнівку необхідно знищувати. Якщо у вас росте лише кілька кущів самшиту, то при вчасному виявленні шкідника достатньо механічно знищити його – обрізати уражені гілки та спалити їх. Проте, це міра тимчасова і вона неефективна, коли кущів багато. Для боротьби зі шкідником пропонуються цілі схеми препаратів — інсектициди контактної дії та системної дії, які мають захисний ефект до 20 днів. Першу серію обробок проводять навесні, коли з’являться перші ознаки діяльності шкідника, з інтервалом 2 тижні. Упродовж літа проводять 2-3 серії таких обробок, але, якщо є ознаки пошкоджень, то самшит обробляють і восени.
Самшитова вогнівка небезпечний шкідник здатний за кілька днів знищити великі об’єми насаджень, проте з ним можна ефективно боротися. Пам’ятайте, що всі інсектициди небезпечні для людини та теплокровних організмів, дозволені для застосування у розсадниках або насадженнях, де люди не перебувають постійно, тому для присадибних ділянок та у місцях постійного перебування людей, рекомендуємо ефективну обробку біопрепаратами. Серед них найефективнішим вважаємо Актофіт (не плутати з Актарофітом). Це препарат контактної дії, що знищує гусениць, які активно харчуються листям самшиту та дорослих метеликів. За умови сухої погоди, препарат захищає насадження до 7 днів. Рекомендуємо проводити обробку після кожного дощу, а в період відродження личинок — щотижня.
