Ще на галявинах дендропарку біліє сніг, а вже пробиваються крізь нього тендітні квіточки первоцвітів: підсніжників білосніжного та складчастого, білоцвіту весняного та листочки цибулі ведмежої.
Підсніжник назва роду Galanthus «Галантус» на грецькій мові походить від двох слів «гала» – молоко і «антус» – квітка. На території України трапляються лише 3 види цього роду, які залучено до Червоної книги і охороняються Законом України. Підсніжник білосніжний (П. звичайний) Galanthus nivalis L. поширений у Центральній Європі, Середземномор’ї, Передкавказзі, Карпатах, Передкарпатті, Західному Поділлі, рідше – Правобережному Поліссі і Лівобережному Лісостепу. Поселяється у листяних лісах, переважно дубових і грабово-дубових у зволожених місцях. Серед рослинності дендропарку мав природні оселища, які залишилися невеликими осередками.
Підсніжник білосніжний
Масове зривання на букети, переважно для продажу, викопування цибулин і рекреаційне навантаження призвели до регресу і зникненню популяцій і у дендропарку і біля інших населених пунктів і місць відпочинку. І хоча Законом України заборонено несанкціоновану заготівлю, продаж та порушення умов місцезростання рослин цього рідкісного виду, а волонтери почали проводити акції з охорони первоцвітів, контроль за продажєм букетів проводиться недостатньо і рослини продовжують знищувати.
Підсніжник складчастий Galanthus plicatus Bieb. росте у колекції первоцвітів дендропарку із 2013 р. – північно-причорноморський вид, який формує в Україні природні популяції у Гірському Криму і острівний локалітет у Черкаський обл. (урочище Холодний Яр). Поселяється у широколистяних лісах на схилах Кримських гір.Трапляється у Румунії і Молдові. Суттєвих негативних змін популяції зазнають в місцях високого антропогенного навантаження – хижацького збирання рослин на букети і викопування цибулин. Охороняється Законом України, як «вразливий» вид, в місцях зростання заборонено проведення суцільних рубок лісу, викопування і продаж рослин.
Підсніжник складчастий
Білоцвіт весняний Leucojum vernum L. потрапив до колекції дендропарку із природного оселища Передкарпаття у 2007 році. Поширений у Середній Європі, Середземномор’ї, Закарпатті, Карпатах, Передкарпатті, Малому Поліссі, Поділлі, Розточчі. В Україні знаходиться на східній межі свого поширення. Росте на вогких луках, лісових галявинах, узліссях широколистяних лісів нижнього гірського поясу. Вирубування лісів, а з ними і знищення природних місцезростань білоцвіту, призводить до руйнування популяцій виду.
Білоцвіт весняний
Цибуля ведмежа Allium ursinum L. (народні назви: левурда, часник лісовий, черемша) багаторічна трав’яниста рослина загальнопоширена в Центральній і Східній Європі, на Кавказі, Середній Азії, Сибіру, північному Китаї і Монголії, Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу. Росте тільки у затінених широколистяних лісах на вологих грунтах. Незважаючи на те, що цибуля ведмежа легко розмножується насінням і вегетативним шляхом, кількісний склад природних популяцій помітно зменшується внаслідок масового знищення рослин для приготування салатів. Часто викопують рослини із цибулинами. На теперішній час вид охороняється Червоною книгою України і потребує заборони збирання і заготівлі листків і цибулин для споживання, організації заказників із забороною суцільних рубок, проведення осушувальних меліоративних робіт, заготівлю та торгівлю рослинами.
Цибуля ведмежа
Матеріал підготувала
Науковий співробітник дендропарку
к.б.н. Калашнікова Л.В.