ГАЛЯВИНА «ТАНЦЮЮЧИХ» ДУБІВ

Парки Східної Європи, на відміну від інших парків світу, вирізняються великою кількістю відкритого простору і наша «Олександрія» не є виключенням. Сім великих за площею галявин (Сонячна, Горіхова, Велика, Нагірна, Прибережна, Східна та Мала) займають десяту частину території парку і створені садівниками так, що жодна з них не повторює іншу ні змістом, ні масштабністю, ні видовим різноманіттям.

Найромантичнішою серед них є Мала галявина, яку інакше ще називають Галявиною «танцюючих» дубів. Автором її вважається німецький садівник Август Єнс, який, потрапивши 15-річним юнаком з Берліна до Білої Церкви, наступні 54 роки свого життя присвятив «Олександрії» і, значною мірою, змінив первинне облаштування паркової території. Саме під його керівництвом було сформовано нові ландшафтні композиції на Малій галявині, а саме ділянку з південної сторони Зали Балової (Танцювального павільйону) за участі хвойних та листяних деревних рослин, які і сьогодні виглядають дуже привабливо. Широка світла алея  підкреслює східну частину Малої галявини та плавно веде гостя до композиційного центру парку ˗ величної панорами Великої галявини.

Своєрідним талісманом та охоронцем є 240 річний дуб звичайний ˗ «Господар Малої галявини», має обхват стовбуру – 3,58 м; висоту – 17 м; діаметр крони 12 х 14 м. Це старовікове дерево зображене на одному з малюнків В. Ріхтера (1828 р.) біля Зали Балової. У 2015 році науковцями парку цю історичну композицію було відновлено.

Господар Малої галявини

А навпроти дубу росте найвідоміша романтична ділянка діброви «трав’янистого» типу − композиція «Танцюючі дуби», яка є важливим елементом ландшафтно − архітектурного комплексу «Танцювальний павільйон». Дуби було висаджено групами по 2−3 екземпляри, а з плином часом їх крони розімкнулися, і дерева, ніби завмерли у вічному вальсі. На жаль, більшість дерев на цій ділянці, як і люди, з віком втратили свою пару і самотньо доживають свій поважний вік.

Композиція «Танцюючі дуби»

Не зважаючи на те, що за площею Мала галявина (3,7 га) майже вдвічі менша за Велику, на ній ростуть 62 види трав’янистих рослин, які належать до 20 родин 3 класів. Найбільше представлені родини айстрові, злакові, капустяні, подорожникові. Сімдесят відсотків травостою ˗ види місцевої флори. На узліссі у невеликій кількості трапляються два цікавих види: перстач білий (занесений до Червоної Книги України) та купена широколиста, вони дуже чутливі до витоптування і потребують охорони.

Найяскравіший ефект Мала галявина справляє пізньою весною та влітку і створюють його лучні види трав з білим кольором квітів: королиця звичайна (ромашка), зірочник злакоподібний, підмаренник тощо. Серед одинадцяти видів злаків на Малій галявині переважають пирій повзучий, грястиця збірна, костриця лучна та невеличкий за розміром колосок духмяний, саме завдяки якому свіжовикошена трава набуває того неповторного, п’янкого аромату.

Просимо Вас бути чемними відвідувачами нашої прекрасної «Олександрії».